середа, 25 листопада 2009 р.

Зустріч 24 листопада. Тема: Невидима боротьба за Никодимом Святогорцем


Написав книгу  італійський священник Лоренцо Скуполі у ХV ст.. опублікував свої нотатки про духовне життя,  які він попередньо робив власного користування. Двісті років по тому Никодим Свято горець побачивши, що книга є добрим викладом аскетики переклав її грецькою додавши зі Святого Письма й творів Отців Церкви. Ще через 100 років Теофан Затворник перекладає Невидиму боротьбу російською мовою.

Кожен християнин повинен прямувати до християнської досконалості дехто вважає, що вона полягає у постах молитвах, спанні на голі землі, але ось в одній історії говориться про ці духовні вправи
СВЯТІСТЬ
Один молодий єврей, який вивчав Тору, прийшов до свого вчителя і сказав, що, на його думку, він достатньо освоїв Тору, щоби стати вже равином.
— А чого ти досягнув? — запитав учитель.
— Я так загартував своє тіло, що можу спати на землі, їсти траву, згідний, щоби мене бичували три рази на день.
Глянь на того малого осла, — відповів вчитель, — і зауваж, що він також спить на землі, їсть траву і його б’ють не менше трьох разів на день. Так що на сьогоднішній день тебе можна вважати за осла, але аж ніяк не за равина.

але це є тільки засоби для досягнення християнської досконалості, вони дають мужність вистояти у трьох основних ворогів:
-          плоті;
-          світу;
-          диявола.
Та ці вправи можуть перетворитись у зовнішнє виконання. Це видно із їх життя. І коли Бог бажаючи привести їх до пізнання самих себе спрямувати на істинний шлях пошле їм скорботи і спрямувати на істинний шлях, тоді виявляється, що приховувалося в їх серці і як глибоко зіпсовані вони гордістю, не хочуть схилити своєї шиї під ярмо Божої волі.
Війна проти своїх пристрастей є найславніша боротьба.

Духовні настанови і діяння
- ніколи нівчому ненадіятись на себе
- мати в серці повне і сміливе уповання на Бога
- безнастанно змагатись
- завжди перебувати в молитві

Ніколи не надіятися само мого на себе:
а) пізнай свою нікчемність і посійно тримай в думці те, що ти сам не  можеш  зробити ніякого добра, за яке міг би бути гідним Царства Небесного.
б) шукай допомоги у Бога через теплі і смиренні молитви, бо це є Його дар.
в) звикай завжди побоюватися за себе і боятись за себе і за своїх численних ворогів яким неможеш протистояти навіть коротко
г)  якщо впадеш у який небудь гріх, як найшвидше звертатись до думки, про власну неміч. Зрештою на те і Бог допустив твоє падіння, щоб ти краще пізнав свою слабкість.

Надія на одного Бога
Щоб у ній утвердитись утвердитись допоможуть такі думки:
-          шукаємо допомоги у Бога, який Всемогуній може зробити все, що захоче і може нам допомогти
-          що шукаємо її в Бога, який як Вседіючий  і Премудрий, знає все досконало. Знає і те, що корисне для нашого спасіння.
-          шукаємо такої допомоги в Бога, який як Безконечно Благий з невимовною любов`ю дивиться на нас завжди доброзичливо готовий в кожній хвилині надати всіляку допомогу
-          Переглядання в пам’яті прикладів Святого Письма

Як розпізнати чи діє хтось із Надією на себе чи на Бога?
Коли відбувається падіння у гріх, то чим глибша і більша скорбота, це означає, що дуже мало уповали на Бога. Хто ж не покладається на себе, але уповає на Бога той коли впаде не дуже дивується цьому і не переймається надмірною скорботою бо знає, що це сталося з ним через неміч його, але це більше від слабкої надії на Бога.

Пильнуй свій ум!
Щоб різпізнавати ці речі потрібно розпізнати істину, потрібно вправляти його
1)      Молитва
2)      Постійне розглядання речей і пізнання їх (як коли ми хочемо судити про речі, то не піддаваймося спокусі одразу з першого погляду прихильно поставитись або негативно). Намагайся крім зовнішніх побачити суть. Піднесись думками до Бога, щоб з’ясувати чи є пряма Божа воля на те, щоб бажати і робити такі діла і чи є вони вгодні Богові.
(просити допомоги, щоб через людей, Святе Письмо чи в інший спосіб, щоб Бог розкрив свою волю)

Намагайся завжди свій розум пильнувати, щоб він був не наповнений:
- багатьма уявами:
- думками
- непотрібних суєтних думок;
- не намагайся не жити мріями про майбутнє і глибоко жити минулимДорога до пекла встелена добрими намірами.

Три рази помолись, а потім до чого схилиться твоє серце те і роби не забувай звіряти за порадами найдосвідченіших.
Бо якщо так робити не будеш то, можеш бути обплутаний природною люб’ю до себе, яка більше схиляється більше до самовгодження ніж до Боговгодження. І він настільки зв’язується насолодою від цього діла, що навіть якщо сам Бог перешкодить йому виконати через якусь хворобу, чи через спокусу від людей і бісів, чи якимось іншим способом він дуже обурюється і часто осуджує того чи іншого, що був перепоною у цьому. А іншим разом нарікає на самого Бога, що є явним знаком, що їх сердечний настрій не від Бога.

Бо для того хто бажає вгодити Богові не має одного діла більшого від іншого.

Розумова (вища) і чуттєва воля (нижча безсловесна воля)
Вища воля завжди бажає добра, а нижча воля – зла.
Одне і друге діється само собою, тому ні добре бажання бажання само собою не рухається нам за добро, ані зле – за зло. Зарахування залежить від нашої доброї волі. Зарахування завжди залежить від нашого схиляння. Бажання ідуть разом і коли з’являється добре, то йому на противагу виникає лихе і навпаки.Тому Царство Боже здобувається силою
І не можна стати істиним християнином непоборюючи тілесних пристрастей.
 Є такі, які не присвоюючи чужого надмір люблять власне й з однієї сторони надто уповають на нього, а з другої – бувають повільні на нього Інші не добиваючись почестей поганими засобами, не ставлять їх в ніщо, але часто бажають їх отримати, якщо би вдалось нібито проти їхньої волі. Інші знову довго дотримуючись довгих  встановлених постів, не відмовляють собі багато і смачно поїсти, чим зовсім знищують вартість посту.

Що робити у часі спокус:
 - вгамуй ці почуття, не впускай їх в середину, та не допускай щоб твоя воля стала, на їх сторону, як справедливу
- розпали неприязнь до них, як до ворогів і сповнись гнівом почуття самозбереження
- моли Господа : О Боже рятуй мене Господи мені на допомогу поспішися! І не перставай кликати доки сліду не залишиться від ворожих почуттів і не запанує в душі мир.
- примирись зроби тому хто тебе образив щось таке, що в казувало б до нього твою зичливість.
Відступи від зла й чини добро.
У нас у душі є три сили – мислення, бажання, роздратування. З цих трьох сил, якщо їх пошкодити народжуються і триякого роду неправдиві помисли та почуття. Сила мислення породжує невдячність до Бога – і нарікання, нехтування Богом, незнання Божих речей, нерозсудливість і всякі инші недобрі думки. Сила бажання породжує прагнення насолоди, марнославства грошолюбства зі всіма їх чисельними видозмінами, які відносяться до самовгодження. Сила роздратування – гнів, ненависть, заздрість, мстивість, злорадство, бажання зла та злі почуття. Всі ці помисли та почуття треба перемагати плекаючи в серці протилежні їм чесноти.
СПОКУСИ
Один багатий підприємець хотів найняти водія. З цією метою він зустрівся з трьома кандидатами. Показавши на глибоку прірву неподалік свого дому, підприємець сказав:
— Припустімо, що везете мене над прірвою. Як далеко від краю скеруєте авто, щоби я почувався в безпеці?
Перший з кандидатів без вагань відповів:
  — Я спокійно їхав би на машині не більше як на п’ятнадцять сантиметрів від краю прірви. Другий сказав:
— Я, напевно, їхав би від краю прірви не більше, як на одну стопу, так що ви, пане, не мали би причини для страху.
Нарешті слово взяв третій кандидат на посаду водія:
Я намагався б якнайдалі триматися від тієї прірви, Підприємець прийняв на роботу третього

Бог дарував нашій свобідній волі таку, силу що якщо б усі властиві людині почуття, весь світ і всі демони озброїлись проти неї і вступили би з нею в двобій присилувати її не змогли б.

Чому Бог не знищує одразу усі пристрасті?
Залишає, щоб випробувати нашу любов і покірність Його волі, та навчати нас духовній боротьбі.

Як поборювати тілесні пристрасті:
- уникай спокус
- втікай від неробства та мінливості
- слухайся духовних отців
- ніколи не дозволяй собі судити ближнього, ніколи не суди і не осуджуй
(Бог може дати  тобі впасти в цей гріх за який осуджуєш інших)
- будь уважний і чувай над собою, якщо прдбав якийсь дар не приймай зарозумілості
- коли приходять думки то не намагайся із ними боротись бо так, вона буде в серці потрібно роздумувати про предмети, які б вернули увагу. Розважати над стражданням Ісуса Христа.
- розкажи про ці помисли духовному отцеві і будь потім спокійний у своїх думках і в своєму серці, не бентежитись жодним запитанням, заспокоюючись рішенням отця.

Як поборювати недбалість

Недбалість – припиняє рух до досконалості.
Якщо ти приступаєш до якогось діла то приступай відразу, не гаючись. Бо таке зволікання приведе тебе до другого довшого,а друге до третього довшого. Від цього діло починається дуже пізно і невиконється у непризначений час.
Покуштувавши одного разу насолоди неробства ти почнеш любити і бажати його більше від роботи і дійдеш до звички лінивства.
Не вистачає робити діла швидко, але кожне діло повинно робитись у свій час із всією уважністю.


Як впорядкувати уяву та пам’ять?
Сказавши про управління зовнішніми чуттями, варто тепер нам сказати про те й, як давати собі раду з уявою. Уява та пам’ять становлять одне внутрішнє відчуття,яке уявляє і пам’ятає, все що довелось 5 зовн відчуттям до цього відчути.
            Уявлення чуттєвих предметів дуже докучає й спричинює багато турбот тим, які пильнують щоб завжди перебувати з Богом, бо воно відвертає увагу від Бога й наводить її на суєтне, а між ним і на гріховне і тим збурює наш внутрішній добрий настрій.
-          знай, що якщо Бог є поза всіма чуттями та всім чуттєвим поза всяким виглядом, мірою кольором і місцем, тобто абсолютно не має образу й вигляду, і хоч є всюди, але є вище всього, то Він є поза всякою уявою.
-          Люцифер зробився із ангела без вигляду, безтілесного і безпристрасного зробився дияволом.
-          За святим Максимом богословом, перший чоловік- Адам- був створений Богом таким.ю що не користувався своєю уявою. Його ум був чистий і без образів, який і в діяльності своїй був умом, не набував сам вигляду чи образу від дії чуттів або від образів чуттєвих речей.
Як упорядкувати свій ум:
-          умово сердечна молитва (Ісусова-молитва)
-          дозволь йому вийти на зовні й поринути у духовних і божественних розважаннях та спогляданнях.
-          Розважай над життям Ісуса Христа.
Чувайте, щоб не впасти в спокусу.

Запобігай тривог і замішань серця.

Коли Християнин втрачає  сердечний мир, через хворобу, рани, війни, пожежі, згадування про попередні поступки та помилки, то чоловік втрачає владу над собою, і позбавляється можливості ясно бачити події і правильно бачити належний порядок дій, це дозволяє ворогові схвилювати його і підштовхнути на необдуманий крок.
Не можливо не допустити скорботи, але не заволодіти твоїм серцем і схвилювати її зовні, за межами серця, і гамагайся так її пом’якшити і приборкати, щоб вона не заважала тобі тверезо міркувати і діяти.
Засобом до  знаходження миру є віра в благе Провидіння, яке влаштовує плин нашого життя з усіма його випадковостями на особисте благо кожного з нас.

Як утримуються в тенетах ті ,які усвідомили своє важке становище
Спокушуються простим навіюванням: Потім, потім, завтра. Сьогодні я закінчу справи, а потім з повною безтурботністю ввідам себе Богу. Такі грішники залишаються нерозкаяними до кінця через різні причини:
-          наша рішучість ґрунтується не надовіри до себе та  на міцному упованні на Бога
-          слабка рішучість (як тільки приходить натхненне бажання  треба зразу приступати до діл)
-          добрі спонуки залишені, без виконання, від сну гріховного не тільки неохоче  приходять.ю але уже не справляють тієї дії на волю.

Про відступи ворога проти тих, які стали на добрий шлях.
Святі Отці зображаюь такого, чоловіка, який відстрілюється зі всіх сторін: зверху й знизу, справа та зліва, спереду й ззаду. Стріли зверху – навіювання непосильних надмірностей в духовних труда, стріли зліва - коли вороги явно виставляють  спокуси й штовхають до гріха, стріли спереду – коли вороги спокушають і бентежать помислами, про те що має бути, стріли ззаду – спокушують подіями, що минули.
Також новачка підмовляють:
-          навіюється особі, яка стала на добрий шлях, діяти самій не звертаючись за порадою і керівництвом до духовних наставників.
-          Залишити новачка без допомоги. У того хто вирішив обходитись у своєму житті без  порад і керівництва, швидко закорінюється у свідомості переконання непотрібності допомого при здійсненні своїх діл й запровадженні богоугодних правил. 
Врешті стають до такої міри самовпевненими., що вважають можливим для себе все.

Як ворог відштовхує від добрих діл
Коли уважні до себе й не хворіємо лінивством та халатністю щодо свого спасіння.  Бог допомагає провадити все належним чином скріплюючи благодаттю  й охороняючи ангелами та молитвами.
Ворог до кожного діла підлаштовує
-          намагаються перешкодити доброму ділу,
-          роблять, щоб зроблене не було вгодне богові
-          лестять нам, як тим що живуть у всьому боговгодно
Їм протиставляється:
Порив і пам’ять по смерть, по друге – послух приниження.
Наприклад людина хвора, думає скільки би всього доброго зробила. І тепер хвороба уже не як лік від Бога та поле для плекання чеснот, а як щось неприязне ділу спасіння.
Так, само про свою тяжку долю людина нарікає і думає скільки би вона доброго зробила, якби була багата.
Бог від тебе нічого не очікує, а лиш хоче щоб ти тримався і діяв як того вимагає конкретний випадок. Чи ти хворий чи бідний терпи.

Спокуси в годину смерті
НЕ БІЙМОСЯ СМЕРТІ
Це оповідання про одного відомого японського самурая, який був прекрасним фехтувальником і навчав інших цього мистецтва у школі. Якось до нього на навчання прийшов юнак. Згідно з традицією самураїв, вчитель почав з двобою, щоби перевірити вправність учня.
Самурай запекло атакував свого противника, але завжди, як тільки хотів нанести вирішальний удар, учень ухилявся. Після багатьох невдалих спроб, самурай припинив двобій, похвалив учня і спитав, де він так добре навчився володіти зброєю. Учень відповів, що ніде офіційно не навчався володіння шаблею.
— Де ж ти тоді набрався такої спритності? — запитав самурай.
— Я привчив себе не боятися смерті, — відповів юнак.
Боротьба за людську душу триває аж до смерті. Частіше розважай над смертю
 Ніхто не знає чи повернеться із подорожі, чи він завершить почату справу, але точно знає помре.
Спокуси в годину смерті
3.1 Проти віри (будуть з’являтись думки із цитатами Святого Письма кривотлумачені, стій непохитно до кінця)
3.2 Відчай  (згадаються усі гріхи у результаті навіювання, Бог хоче нашого спасіння)
3.3 Марнославство (переоцінення себе, поринання у задоволення собою за зроблені справи, понижуй себе у власних очах)
3.4 Різні образи - привиди


3 коментарі: